🌱Базиліковий Сорбет🌱

перші помідорчики НАРЕШТІ столиця змінила тебе, Людмило. ти забула, як довго чекати домашніх помідорів, якщо ти їх сіяла, а не саджала з розсади. у місті помідорний сезон вже давно в розпалі, вся моя стрічка в інстаграмі завалена фотографіями соковитих різнокольорових кружалець, посипаних сіллю й втоплених в оливковій олії і одна я як лох 🧍‍♀️ але все! скінчилися часи помідорного бідування. настає ера "боже, шо з ними робить" і "та нашо нам стіки томату" 😌

міжміська маршрутка — це калейдоскоп подій і персоналій — чого ти якийсь без настроєнія? — канфет несмачний ззів ☹️ — тю! а де ти його взяв? — дали... а от тобі б я купив смачних 😉 — та я ж сладке не їм. от якби сільодки... — та ще шоб хтось почистив... — і кістки повибирав, ти знаєш, я кістками давлюся... салон давиться слиною. мужчина попереду зняв шкарпетки й поклав у кишеню. жінка збоку дістала ковбасу. вже "прийкрийте люк, бо дує". чоловік позаду смачно хропе. можливо, йому сниться сільодка 🐟

новина не про їжу, але така, про яку не можу промовчати 😌 світ побачила третя книга мого коханого чоловіка - етногорор "Сухі кістки" 🥳🥳🥳 https://ksd.ua/product/sukhi-kistky ДУЖЕ раджу тим, хто любить моторошні історії - я читала її разів п'ять на різних етапах рукопису й щоразу в мене були сироти по шкірі, хоча я вже напам'ять знала, що буде далі)) а якщо ви загалом книголюб/ка, то заодно підпишіться на його канал Чорна Бібліотека, де він розповідає не лише про горори, а й просто про улюблені книги. зараз там трохи затишшя, бо служба у війську не надто сприяє контенту, але я сподіваюся, що в нього знову буде час на читання й цікаві історії 🤞🤞

сьогодні Яблучний Спас і в мене з ним пов'язані два спогади з дитинства: як мама тонкими скибочками ріже кисле яблуко, яке ми потім їмо зі свіжим, прозорим, пахучим медом і як вона переповідає історію, яку їй розказувала її бабуся чому до Спаса не можна їсти яблука жила собі жінка, в якої померла дитина. і якось сниться їй сон — небеса, багато діток, і Господь роздає їм яблучка, а її дитині не дає. і вона питає — чому ж так? а їй у відповідь — бо ти їла яблука до Спаса. я пошукала корені цього вірування. церковної заборони на споживання яблук до Спаса нема, а найпоширеніше народне пояснення — яблука вважалися "гріховними плодами" й потребували освячення. можливо, як це часто буває, християнське свято (Преображення Господнє) наклалося поверх язичницького, пов'язаного зі збором врожаю і принесенням перших плодів у жертву богам, звідки й долинули до нас відголоски давнього табу. а ви знайомі з цим віруванням? до речі, нагуглила, що яблука до Спаса також не можна було їсти дівчатам, що лишилися без матерів, але пояснення цьому не знайшла 🤔

доки я тут в селі потопаю в огірках і яблуках, ресторанне життя триває (і, здається, біжить повз мене 😭) ресторанна премія СІЛЬ оголосила шортліст закладів, які претендують на звання найкращого ресторану України. до нього увійшли фіналісти 17 основних та однієї спеціальної номінації — від найкращих ресторанів, барів і кав'ярень до пекарень, винних барів та закладів при готелях попереду на фіналістів чекає наступний етап оцінювання — протягом найближчих місяців кожен заклад отримає два незалежні візити від членів журі, що оцінюватимуть фіналістів за чотирма ключовими критеріями: кухня або бар, сервіс, атмосфера та спеціалізація переможців 10-го сезону Ресторанної премії СІЛЬ оголосять 10 листопада 2026 року під час урочистої церемонії нагородження повний шортліст фіналістів тут ех, глянула список і стало ностальгійно й трохи сумно через те, скільки спогадів лишилися в Києві, в його кав'ярнях, ресторанах і пекарнях — спогадів, пов'язаних з найкращими людьми, яких зараз розкидало по різних містах і країнах. сподіваюся, ми колись знову зберемося за одним столом 🥺

врожай 🍏🍏🍏 буде варення, сушка й пастила 😌 а, ще наквасимо!

на Маковія мама пече макорженики замішує м'яке содове тісто на кефірі, додає мак і трохи цукру - вони не мають бути надто солодкі. дає тісту полежати, розкачує коржики - їх обов'язково треба натикати виделкою, щоб не надималися - і пече на сковорідці далі макорженики ламаються на шматки і поливаються свіжим медом - добре додати трохи води, щоб вийшов ніби сироп, який просочить коржі а далі квест "спробуй зупинись", бо це божестенно смачно 😌 мама: "моя бабуся пекла зовсім прісні коржі, без цукру й на воді. мед у нас був рідко, тому вона розтирала мак з цукром і водою й заливала шматочки коржів, щоб добре просочилися" а у вас є традиція святкувати Маковія маком і медом?

тепер вона виїдає груші 😭 абрикоси стигнуть і вже не так зручно їх розгризати, щоб дістати кісточку. тепер ця руда скотиняка розгризає навпіл зелені грушки й виїдає насіння. от хто знав, що білки такі вредні, га

компот 👀 з йошти iykyk 😏 я тут дізналася, що дехто реально думає, що це компот. як маленькі, чесне слово... 😁

людоньки, порадьте загубила старий рецепт "огірків по-корейськи" на зиму виглядав він десь так, як бреше проклятий штучний інтелект. я пам'ятаю всі інгредієнти і процес, але не пам'ятаю пропорції якщо у вас у зошитках він десь є, гляньте, будь ласочка, скіки чого давати 🥺🥺🥺 ЗНАЙШЛА! прокляте ШІ майже не збрехало огірки "по-корейськи" 4 кг огірків 1 склянка цукру 1 склянка олії 1 склянка оцту 9% 2 ст.л. солі 2 ст.л. сухої гірчиці 2 ст.л. різаного дрібно часнику 1 ст.л. чорного меленого перцю великий пучок дрібно кришеної петрушки огірки порізати паличками на 4-8 частин, додати всі інгредієнти, лишити години, періодично помішуючи. розкласти в стерилізовані банки, поставити банки в каструлю, вистелену рушником, залити водою, не доходячи до верху банок, стерилізувати (після закіпання) 15 хв, закрутити, поставити догори дригом на кришки, накутати на ніч дуже вони наркотичні, якщо почнеш їсти, то важко спинитися. а що огірків вагон, то треба згадувати забуті рецепти))

конвеєр закруток працює на повну вже закрутили: ✅полуничний джем, ✅полуничне варення, ✅порічковий джем чи "желе" (як воно у вас усіх застигає - не знаю, в мене нічого не застигло, ну і ладно), ✅малиновий джем, ✅компот з чорної смородини з апельсином, ✅варення з чорної смородини з апельсиновою цедрою (дуже вдале поєднання), ✅ну і звісно, огірки в промислових масштабах дяка богам, що зараз прохолодно)) компот з чорної смородини й апельсинів: у стерилізовані банки сипнути щедру жменю смордини (або й дві), цукру стільки, скільки хочете (прикиньте на літр + кислотність ягід), скибку апельсина, залити кип'ятком, закрити, накутати на ніч. рецепт найсмачніших маминих огірків нагадую а що ви вже накрутили?